Ще 10 років тому ці слова були
для мене мрією. Будучи маленькою дівчинкою, я твердо вирішила, що стану вчителем.
Народилася у мальовничому місті Мала Виска Кіровоградської області.
У школі я старанно вчилася,
адже вчитель має бути розумним, так собі думала.
Закінчила Маловисківську гімназію зі
срібною медаллю та вступила на
фізико-математичний факультет КДПУ ім.. В.Винниченка, по закінченню отримала диплом з відзнакою.
Навчатися було не важко, адже я
була за крок до мрії дитинства, а справжні педагоги вчили та показали на
власному прикладі яким має бути сучасний вчитель.
Після закінчення університету
мене направили працювати в Оникіївську ЗШ. Там мене зустрів дружний, веселий, а
головне доброзичливий колектив.
Мрія бути вчителем здійснилася,
але з’явилася інша – бути не просто носієм знань для учнів, а бути другом,
порадником, наставником, а для цього потрібно самій постійно
розвиватися і ніколи не зупинятися на досягнутому.
Тому моїм життєвим кредо є такі
слова: «Якщо людина не робить спроби зробити більше, ніж вона може, то їй
ніколи не вдасться зробити все, на що вона здатна». Також не можна забувати про
основну людську рису – доброту: «Людина для добра приходить в світ й покликана
завжди добро творити».
Відносини з учнями будую на
взаємоповазі, адже без цього навіть і мови не може бути про якісну співпрацю та
взаємодію вчителя і учня. Кожний учень для мене індивідуальність, яку я
намагаюся пізнати та розкрити на уроках та позакласних заходах.
Моє педагогічне кредо: «Учень –
це не посудина, яку треба наповнити, а факел, який треба запалити».
24 березня 2016 року успішно пройшла атестацію та отримала ІІ категорію.
Немає коментарів:
Дописати коментар